Stop Yanukovych!

Звернення
лідерів національно-патріотичних організацій, політичних і громадських діячів, визначних вчених, майстрів мистецтв української діаспори
до виборців України.

Шановні співвітчизники!
Дорогі земляки!

Наші спільні роздуми над життям кожного з нас і долею нашої молодої держави ми знову розпочинаємо із уроку, який так важко засвоїти впродовж цих майже двох десятиліть національної свободи: громадяни так живуть протягом років, як голосують у той єдиний день виборів, коли влада, бодай на якусь мить, але таки справді у їхніх руках.
І коли знову і знову після чергових виборів громадяни зазнають гіркоти розчарувань, коли справедливо нарікають на політиків і несправедливо дорікають власній державі, якось мимоволі знімають відповідальність із самих себе.

Але чи правильним був мій власний, особистий вибір, а чи голос розуму промовляв до мене у виборчій кабіні, а чи не піддався я емоціям у цей момент істини, а чи не зуміли рекламні ловці душ піймати мене у момент відчаю і спрямувати мою волю супроти здорового глузду, патріотичної совісті і християнської моралі?
Насамперед, ми хотіли би, шановні виборці і земляки, щоб ці запитання ви задали собі не після виборів, коли уже нічого змінити не можна, а до виборів, коли змінювати життя на краще справді може кожен з вас.

Ви мусите визнати, що маєте таку можливість, бо Всевишній дав вам право вибору. Адже два кандидати, що залишилися у бюлетені – це два способи життя, дві ідеології, це дві, різні України.
Якщо Янукович опирається на кількох мільярдерів і їхні маєтки оберігає, то Тимошенко посвячує себе тим десяткам мільйонів знедолених, яких вони експлуатують.
Якщо Янукович хоче конче запровадити державну російську мову і перетворити українців на малоросів, то Тимошенко відстоює як державність української мови, так і суверенне право українців назавжди мати свою державу.
Якщо Янукович, неначе чужоземний пришелець, привласнює собі сотні гектарів княжих заповідників у Києві, то Тимошенко бачить призначення свого президентства у поверненні народу пограбованих в України її скарбів.
Якщо Янукович служив міжнародній газовій мафії, що викрадала із української газотранспортної системи десятки мільярдів, то Тимошенко не тільки викинула цю мафію із газового ринку, а неодмінно притягне її до кримінальної відповідальності.
Якщо Янукович визнає право на незалежність сьогодні Північної Осетії і Абхазії, а завтра і Криму, то Тимошенко свято оберігає територіальну цілісність України та недоторканість її кордонів.
Якщо Янукович керується вихованням свого кримінального гетто, то Тимошенко – це взірець модерного глобального лідера, який приведе Україну у європейську спільноту.
Якщо Янукович, ставши президентом, буде єдиним із майже 200 глав держав світу, який двічі сидів у в»язниці, то Тимошенко-президент – це сучасний глава нації, якого поважають і з яким рахуються у Європі, США, Росії та на інших континентах глобалізованого світу.

Такий ви маєте вибір – гранично простий і однозначний. Якщо відкинути гарячі емоції і хвилеві настрої.

Не будемо давати цьому оцінку, але – то є факт української політики: якщо Тимошенко опирається на західну Україну, то Янукович – на Україну східну. Річ проста, прозаїчна і зовсім не політична – переможе той, чиїх виборців буде більше на дільницях. Тому кожен у західних областях, хто не прийде на вибори чи не проголосує за Тимошенко, автоматично робить президентом Януковича. Така сувора і проста політична арифметика.

Шановні співвітчизники!
Не хотілося б повторювати знову ті самі слова про доленосне значення президентських виборів, але правда полягає у тому, що 7 лютого – це знову голосування за незалежність України.
Якщо громадяни злегковажать, якщо не відчують весь тягар відповідальності на своїх плечах, може статися непоправиме. Адже Україна із президентом, якому чужа українська мова і українська нація, якого не сприймає світ і який вихований так, що бачить цей світ крізь грати свого обмеженого світогляду, - така Україна не має майбутнього.

П»ять років тому, щоб не пройшов до влади Янукович, багато хто з вас покинув власну домівку і буквально ліг кістьми на морозну бруківку Хрещатика.
Цього разу Україна не потребує від нас такої крайньої самопожертви.
Сьогодні Україна потребує від вас розуму і відповідальності.
Вона чекає від вас дуже мало і багато водночас – прийти на вибори і зробити єдино правильний вибір.

Дорогі брати і сестри!

Ми, чільні представники української діаспори, які живуть не в Україні, але не менше, ніж її громадяни люблять її, закликаємо вас, громадян незалежної України, проголосувати за Юлію Тимошенко.

Ми переконані, що усі ми разом, хочемо єдиного - перемоги Україні і щастя та процвітання нашим сім»ям.
Для цього має перемогти наш розум і наша патріотична совість. І тоді перемога буде за нами!

Україна переможе!

Слава Україні!